Виступ Стець Ю.В.

ВИХОВАННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ ДУХОВНОСТІ І МОРАЛЬНОСТІ

Методичні рекомендації

 Періодом  становлення  особистості  є  дошкільне дитинство,  саме тоді формуються основи характеру, ставлення до оточуючого світу, людей. Моральне  виховання  дитини дошкільного віку слід спрямовувати  на  формування  моральної позиції,  інтересів,  потреб. В дитинстві розвиваються  такі внутрішні моральні  якості  як  почуття  власної  гідності,  почуття сорому, почуття  обов'язку. 

     Основи моральної спрямованості сформовані в дошкільному віці визначають подальше життя дитини.

      Виховання дітей повинно сьогодні спиратися на певну систему орієнтирів,  духовних  цінностей,  до  яких  уходять  моральні, громадянські, світоглядні, екологічні, естетичні, інтелектуальні та валеологічні цінності.

     У дошкільні роки під керівництвом дорослих малюк набуває елементарного досвіду поведінки, виробляє ставлення до близьких людей, ровесників, речей, природи, засвоює моральні норми суспільства. Керуючи діяльністю дітей, дорослий повинен формувати в них такі важливі якості: любов до Батьківщини, доброзичливість і повага до навколишніх, дбайливе ставлення до наслідків праці людей, бажання допомагати їм, активність та ініціативу в самостійній діяльності.

     Серед напрямів роботи з дітьми слід визначити:

-         духовно-освітній (заняття, бесіди морально-етичного змісту, поради і т. ін.);

- оздоровчо-виховний (свята, розваги, рухливі ігри, ігри з будівельним матеріалом, сюжетно-рольові, театралізовані ігри, прогулянки, екскурсії, подорожі тощо);

-         культурно-пізнавальний (зустрічі, цільові прогулянки, екскурсії, виставки спільної діяльності дітей і батьків, концерти, перегляд телепередач, діафільмів, мультфільмів, вистав та музичних казок духовно-морального змісту і т. ін.);

-         морально-трудовий (праця за інтересами, продуктивна діяльність, трудові доручення, виготовлення подарунків до свят, робота на ділянці тощо).

     До найпоширеніших методів морально-духовного виховання належать:

-  методи формування моральної поведінки;

-  методи формування моральної свідомості;

-  методи стимулювання морально-духовних  почуттів і мотивів поведінки.

     Формування моральної поведінки має на меті засвоєння моральних уявлень і моральних понять. Це здійснюють, послуговуючись такими методами:

- роз'яснення  конкретних моральних норм і правил. Ведучи мову про них, педагог  доступно за формою і змістом розкриває сутність конкретних норм і правил, демонструє, до чого призводить ігнорування їх. Важливо проілюструвати це сюжетами з фільмів, казок тощо;

- навіювання моральних норм і правил. Цей метод грунтується на схильності дитини до наслідування і високій емоційності. Особливої уваги потребують несміливі, замкнуті діти, використання навіювання щодо яких може підтримати їхнє прагнення до активної поведінки, збудити віру у власні сили.

      Методи роз'яснення і навіювання реалізуються у формі етичних бесід, у процесі яких відбувається формування основ моральної свідомості.

     Вибір вихователем виду етичної бесіди залежить від конкретної педагогічної ситуації. Бесіди, які стосуються повсякденного життя, слід проводити в усіх вікових групах. Це обговорення прочитаних художніх творів або вчинків дітей (краще вести дітей від схвалення хорошого вчинку до засудження негативного), аналіз спостережень за поведінкою людей, розповіді про виконання доручень колективу.

     Група методів щодо формування моральної свідомостіспрямована на вироблення досвіду поведінки згідно з моральними нормами і правилами. Серед них виокремлюються такі методи:

- практичне залучення дитини до виконання конкретних правил поведінки. Починаючи з раннього віку, дітей слід привчати дотримуватись режиму сну, харчування, активної діяльності, правил спілкування і колективного співжиття. У використанні цього методу акцентується увага на організації життя дитини відповідно до вимог, а також на постійному підтриманні її поведінки згідно з цими вимогами. Педагог при цьому повинен використовувати різноманітні засоби, щоб дитина в реальному житті пересвідчилася у правильності, доцільності для неї такої поведінки, зрозуміла, що порушення правил спричинює небажані наслідки для неї і близьких їй людей;

- показ і пояснення. Ними активно послуговуються у вихованні культури поведінки, навичок колективних взаємин тощо. Дітей систематично і в різних життєвих ситуаціях слід привчати до певних способів поведінки: вітатися, ввічливо просити про послугу, дякувати, бережно ставитися до іграшок, навчального матеріалу та ін.;

- приклад поведінки. Організовуючи різноманітну діяльність дітей, педагог повинен  установлювати чіткі правила, пояснювати їх дітям, переконувати, що дотримання певних правил є важливою умовою їхнього успіху. Старші дошкільники можуть самостійно встановлювати правила спільної діяльності й контролювати їх виконання, мотивуючи це доцільністю для всього колективу;

- оволодіння моральними нормами у спільній діяльності.Особливість цього методу полягає в тому, що діти оволодівають певними моральними нормами  начебто спонтанно, без ініціювань педагогом, а у спільній діяльності з ним, батьками. Вони самі доходять висновку, що дотримання певних норм є передумовою успішної діяльності, досягнення позитивного результату, хороших взаємин у сім'ї, колективі. Дитина неодноразово пересвідчується, що її популярність залежить від успіхів у спільній діяльності, а вони - від уміння чітко формулювати правила цієї діяльності й дотримуватися їх;

- вправляння у моральній поведінці. Педагогам слід потурбуватися про те, щоб створені ними ситуації не були штучними, а наближалися до життєвих, звичних для дитини. З цією метою використовують різноманітні доручення, ускладнюючи їх відповідно до віку дітей;

- створення ситуації морального вибору. Цей метод передбачає використання  особливих вправ, спрямованих на формування моральних мотивів поведінки у дітей старшого дошкільного віку. Такі вправи можуть бути  запропоновані вихователем або обрані дітьми самостійно. Наприклад, вихователь може запропонувати дітям дивитися новий діафільм або допомагати двірнику прокладати доріжки в снігу. Якщо діти відкладають приємну для них справу, щоб виконати обов'язок, необхідний з погляду моральних норм, то вони повинні мати змогу здійснити його без зволікань. Такий їхній учинок обов'язково має бути схвалений.

    

    Використання методів стимулювання морально-духовних почуттів і мотивів поведінки передбачає спрямування дитини на дотримання моральних норм, застереження від їх порушень. З цією метою можна використовувати:

- приклад інших. Ефективність його ґрунтується на здатності дошкільника до наслідування людей, які оточують його, героїв літературних  творів, кінофільмів, спектаклів. Безперечно, це мають бути популярні серед дітей особистості;

- педагогічна оцінка поведінки, вчинків дитини. Педагогічна оцінка має орієнтуючу (уточнює уявлення дітей про моральні вимоги) і стимулюючу (заохочує до моральної поведінки) функції. Важливо, щоб вона була об'єктивною, своєчасною, а її вимогливість, принциповість поєднувалися з добрим ставленням до дитини, зацікавленістю в її успіхах. Крім того, дитина має знати, чим мотивована конкретна оцінка її вчинку;

- колективна оцінка поведінки, вчинків дитини. Використання її забезпечує єдність уявлень і поведінки дошкільника. При цьому слід враховувати, що дошкільникам притаманна висока емоційність, тому в оцінці їхніх вчинків необхідно виходити з того, які почуття намагається збудити педагог. Схвалені педагогом, однолітками моральні вчинки зумовлюють позитивні переживання дитини. Ще сильніше переживає дитина свої неправильні дії, невдачі, які отримали публічну оцінку. Це означає, що інструментом колективної оцінки слід послуговуватися обережно. Крім того, залучаючи дітей до оцінювання  вчинків однолітків, вихователь не повинен ототожнювати оцінку вчинку з оцінкою особистості дитини («Ти поганий», «Ти хороший»). Водночас важливо наголосити на необхідності правильного способу поведінки, порадити, як можна досягти цього;

-  схвалення моральних учинків дитини. Дошкільникам властиве прагнення до особистісного вдосконалення, визнання їхньої поведінки достойною. Схвальна оцінка заохочує моральні вчинки, дає приклад для наслідування іншим дітям, забезпечує їхнє доброзичливе ставлення, формує основи колективної думки.Тому педагогові слід завжди підтримувати прагнення дітей не лише самим добре поводитись, а й вимагати відповідної поведінки від однолітків.

- заохочення дитини до моральних вчинків. Послуговування цим методом вимагає від вихователів і батьків великого педагогічного такту. Прагнення до моральної поведінки має бути підтримане, схвалене дорослим. Дитину треба підвести до усвідомлення, що така поведінка важлива, необхідна і корисна для неї, приємна для інших. Заохочення необхідні, як що дитина вперше виявляє ініціативу в моральних учинках: поступається власними бажаннями, часом, дорогими для неї речами, іграшками на користь інших; поводиться морально стосовно того, хто її образив. При цьому дитина має розуміти заохочення не як обов'язкову підтримку її вчинків дорослими, а як увагу до її особистості. Чим  старші діти, тим важливіше стимулювати самостійність їхнього морального вибору;

- осуд недостойних учинків дитини. З огляду на особливості психічного розвитку дитини цей метод використовують рідко, оскільки він може заподіяти їй моральної шкоди, викликати негативне ставлення до особистості педагога. Дошкільник повинен знати, що певний тип його поведінки засмучує дорослого, а переживання має стимулювати виправлення помилки. Звертаючи увагу на неправильний учинок дитини, необхідно висловлювати впевненість в тому, що вона може вчинити інакше («Мені прикро, що ти не поступився місцем дівчинці. Сподіваюсь, що наступного разу ти не забудеш про це»).

     Серед методів і форм формування моральності і духовності дошкільників  одне з провідних місць належить активним формам і методам (ігри, вправи,  аналіз соціальних ситуацій морально-етичного характеру, продуктивна діяльність, свята і розваги тощо), які дають дітям можливість предметно, безпосередньо й емоційно бути в ситуації морального вибору та морального пошуку. Адже дитина розвивається тільки тоді, коли вона активно діє сама. Мистецтво вихователя повинно полягати в тому, що він збуджує активність дитини і спрямовує її в потрібне русло.  Виховний ефект навчання у дошкільному віці забезпечують:

1. Емоційна насиченість навчання. Завдяки їй утримуються увага дітей на об'єкті пізнання, власній дії, поведінці дорослого, виникає інтерес до засвоєння змісту.

2. Поєднання ігрових і неігрових моментів. Ігрові моменти у дошкільному навчанні формують культуру пізнання, волю й почуття.

3. Взаємоперехід позицій дитини і дорослого. Навчальні зусилля краще спрямувати не на дисциплінуючий мотив «так потрібно», а на усвідомлення дитиною значення навчання для себе.

  Продумане використання різноманітних методів і прийомів дозволить педагогові «червоною стрічкою» провести морально – духовне виховання через всі процеси навчання на заняттях, через гру, музичну, образотворчу діяльність та інші види діяльності дітей. Дуже важливо, щоб увесь режим дитячого садка, святе, що ми називаємо повсякденним життям, було наповнено змістовною діяльністю і спілкуванням. Це сприяє духовному світу дитини.

Вправа «Дай визначення»

Вихователь-методист: Результати морально-духовного виховання характеризують-ся такими поняттями: мораль, моральність, моральна свідомість, моральні переконання, моральні почуття, моральні звички і моральна спрямованість.

Моральність - це внутрішні духовні якості, етичні норми, правила поведінки, якими керується людина.

Моральне виховання визначається як цілеспрямоване формування моральної свідомості, розвиток моральних почуттів і вироблення навичок і звичок моральної поведінки.

Духовність - вищий рівень розвитку і саморегуляції зрілої особистості, на якому основними мотиваційно - смисловими регуляторами її життєдіяльності стають вищі людські цінності.

Духовність - властивість душі, що складається в переважанні духовних, моральних та інтелектуальних інтересів над матеріальними.

- Пропоную дати визначення слова: «МОРАЛЬНІСТЬ», «ДУХОВНІСТЬ» за першими літерами (Педагоги дають характеристику словам за першими літерами так, щоб кожне слово розкривало значення основного слова)

М                                                        

О

Р

А

Л

ь

Н

І

С

Т

Ь

Вправа «Формуємо морально-духовні якості дитини» (Метод «По колу»)

Вихователь-методист: Пропоную вам за допомогою серденька, яке ви будете передавати по колу, назвати ті морально-духовні якості дитини, які ми повинні виховати у неї протягом дошкільного дитинства (Педагоги передають серденько і називають якості по одній кожен)

Вправа «Працюємо з прислів’ями»

Вихователь-методист: Пропоную взяти по одному конверту, в якому лежать карточки з прислів’ями. Кожне прислів’я написане на двох карточках. Спочатку з'єднати дві частини прислів'я і потім пояснити його зміст так, як якщо б ви пояснювали дітям своєї групи .

Вправа «Створюємо духовно-моральний портрет дитини»

Вихователь-методист: Для того, щоб знати, яку морально-духовну дитину ми хочемо бачити у 6 років, нам треба створити портрет такої дитини, наділивши її відповідними якостями особистості.

- Пропоную скласти портрет морально-духовної дитини. Для цього поділимось на 2 групи і складемо портрет, а потім подивимось, як ваші портрети схожі і чи багато відмінного, чи більше спільного у цих портретах .

Дидактичні ігри 
Дидактична гра «Мій ангел»
/ Для дітей середнього та старшого дошкільного віку /

Мета:
 - розширювати уявлення дітей про створення світу Богом;
 - уточнювати уявлення про світ видимому і невидимому, духовному, ангельському і земній;
-  виховувати і розвивати розуміння дітьми моральних зразків, духовних значень і смислів.

Матеріали: шаблони ангелів, кольоровий та білий картон, ножиці, гуаш, пензлики, серветки, клей.

Хід гри:
1. Розповідь педагога про ангелів.
Слово «ангел» означає посланник, «приносить вісті». Ангели - символи передвісників священного, які супроводжують нас і допомагають, коли це необхідно. Згідно з усіма традиціями, кожна людина має ангела-хранителя, який стежить за тим, щоб людина просувалася вперед по шляху своєї духовної реалізації. У нас є особливий зв'язок з Господом Богом через Ангелів, і в кожному з нас живе частинка Бога, Божественна іскра, що дозволяє просити ангелів про допомогу для себе і своїх близьких.
2. Згадати у кого в цьому місяці у дітей і близьких День ангела. Нагадати про традиції виготовлення подарунків до Дня ангела.
3. Розглядання шаблонів для виготовлення ангелів.
4. Самостійна робота дітей.
5. Виставка дитячих робіт.

                                          


                       Дидактична гра «Розфарбуй пасхальне яєчко»
        / Для дітей середнього та старшого дошкільного віку /
Мета:
- знайомити дітей з православним уявленням про пасхальне яєчко, як про символ воскресіння Христа, перемоги життя над смертю;
- підтримувати в дітях почуття пасхальної радості;
- сприяти формуванню звички випливати святковим традиціям.

Матеріали: зразки візерунків, білий картон, шаблони яєчок, ножиці, кольоровий папір, серветки, клей.

Хід гри:
1. Розповідь вихователя про великодніх традиції..
Свято Світлого Христового Воскресіння, Великдень - головна подія року для православних християн і найбільше православне свято. Слово "Пасха" прийшло до нас з грецької мови і означає "настання", "позбавлення". Великдень за своїм значенням виходить з ряду найголовніших дванадцятидесятих свят і іменується "свято свят і торжество торжеств".
        У цей і наступні дні багаторазово звучать слова великоднього вітання: "Христос воскрес! - Воістину воскрес!", якими ми сповідуємо віру у Воскресіння Господа. На Великдень передбачається особливо рясна і різноманітна трапеза. Традиційно, після закінчення богослужіння віруючі розговляються (тобто припиняють піст) шматочком паски, фарбованими яйцями і паскою. Розфарбовування пасхального яйця - це справжнісіньке мистецтво.
2. Розглядання зразків візерунків. Обговорення обраних візерунків.
3. Виготовлення пасхальних подарунків.
4. Діти ховають виготовлені яєчка, потім шукають і знаходять їх - хто більше знайде.

Дидактична гра «Прикрась ікону»

              / Для дітей середнього та старшого дошкільного віку /
Мета:
-  розширювати уявлення дітей про ікону;
 - познайомити дітей з православною традицією відносини до ікони - шанування ікон;
-  вчити впізнавати на іконах Образи святих угодників Божих;
-  сприяти розвитку вищих сфер особистості дитини, формуванню любові, добра, совісті.
Матеріали: Ікони з Образами Святих Угодників Божих , кольоровий та білий картон, ножиці, гуаш, пензлі, серветки, клей, кольоровий папір.
Хід гри:
1. Читання вірша Ю. Кондратьєвої «Ікона Божої Матері»
Ікона Божої Матері,
Прошу мене бережи.
Від бід, напастей сумних
Мене вбережи.
З Тобою я світ побачила
У далеких хмарах.
Ікону Божої Матері
Тримаю я на руках.
Розтопиш серце ти моє
Напередодні важких днів
І стане ясно й легко
На душі моїй.
2. Розглядання ікон, вибір ікони для гри.
3. Виготовлення прикрас (квіти, свічки, листочки, геометричні фігури).
4. Прикраса ілюстрації ікони.
5. Розглядання та обговорення.

                                                                   

                                                 Дидактична гра «Збери Храм»
          / Для дітей середнього та старшого дошкільного віку /

Мета:
 - знайомити дітей із зовнішнім пристроєм Храму;
 - дати уявлення про розташування і призначення головних частин

   Храму;

- розширювати словниковий запас дітей;
- сприяти розвитку образного сприйняття Храму;
-  виховувати побожне ставлення до Храму і його Святим.

Матеріал: зразок Храму , кілька наборів мозаїчного зображення Храму.

Хід гри:
1. Діти розглядають з вихователем зразок Храму, називаючи його основні частини.
2. Порівнюючи із зразком, з мозаїчних фрагментів, збирають Храм.
По  мірі навчання дітей гру можна ускладнити, збираючи Храм без зразка

                    Дидактична гра «Дізнайся і назви ікону»
                     / Для дітей старшого дошкільного віку /
Мета:
-  розширювати уявлення дітей про ікону;
-  знайомити дітей з православною традицією відносини до ікони - шанування ікон;
-  вчити впізнавати на іконах Образи святих угодників Божих;
-  виховувати трепетне і побожне ставлення до образів;
 - сприяти розвитку вищих сфер особистості дитини, формуванню любові, добра, совісті.

Матеріали: ікони з Образами, відомі дітям .
Хід гри:

Діти розглядають образи, запропоновані вихователем, беруть один з Образів, вгадують і називають його. Потім розповідають все, що про нього знають. По мірі засвоєння програми можна ускладнити гру: дитина вибирає Образ, розповідає про нього дітям, діти вгадують ікону.
               

                Дидактична гра «Назви православне свято»
                       / Для дітей старшого дошкільного віку /Мета:
- закріпити знання дітей про свята православного календаря, їх подіях і сенсах;
- виховувати у дітей звичку готуватися до православних свят;
- спонукати бажання зміцнювати і розширювати свої знання про православ'я..

Матеріали: картинки з символами основних православних свят

Хід гри:
1. Розгляд картинок. Бесіда про свята, їх значення і традиції.
2. Діти беруть одну картинку, вгадують і називають свято. Потім розповідають все, що про нього знають.

                              

               ФОРМУВАННЯ ДУХОВНО-МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ У ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ НАРОДНОЇ ПЕДАГОГІКИ

                                                                                            ХАРЛАН Л.Г.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства все з більшою гостротою постає проблема відродження культури та духовності, що базується на формуванні потужної системи глибинних морально-етичних цінностей. Система цінностей людини є «фундаментом» його ставлення до світу,  осередком  духовного життя суспільства.

         Науковці та практики констатують зниження загальних моральних норм у вихованні дітей, коли на другий план відсуваються «вічні» моральні норми та цінності, що закладають протягом дошкільного віку основи цілісності особистості дитини. У майбутньому такий підхід  призводить до значних психологічних проблем та порушень у розвитку  кожної  окремої  дитини  і  до  деградації  суспільства  в  цілому. Саме тому особливої актуальності в наш час набуває  усвідомлення  дорослими необхідності формування  ціннісних  орієнтацій в розвитку сучасної  дитини-дошкільника.  Це  спонукає  до  використання  культурної  і  педагогічної  спадщини  українського  народу,  пошуку  оптимальних шляхів  морального  та  етичного  виховання  дітей  на  основі  відродження народних звичаїв і традицій.

        Національна доктрина розвитку освіти визначає актуальним завданням – формування національних та загальнолюдських цінностей як одного із пріоритетних напрямів розвитку освіти. У Базовому компоненті дошкільної освіти підкреслено, що дошкільна ланка,  як перша самоцінна ланка, має гнучко реагувати на сучасні соціокультурні запити, збагачувати знання дитини необхідною якісною інформацією, допомагати їй реалізувати свій природний потенціал, орієнтуватися на загальнолюдські та національні цінності. Увага педагогів  має спрямовуватися на головні лінії розвитку фізичного, психічного та морально-духовного здоров’я, особистісних цінностей  як своєрідного життєвого стрижня, ціннісної етичної орієнтації з формування навичок практичного життя, емоційної сприйнятливості та сприяння розвитку індивідуальності дитини. Чинні  освітні програми  для дітей дошкільного віку передбачають прилучення дітей до системи цінностей, культури, традицій українського народу, формування в дошкільників цілісної картини світу.              

       На думку С.Ладивір, цінності відіграють особливу роль під час становлення особистості в дошкільному віці, є регуляторами поведінки, значимими критеріями  й стимулами дій особистості в процесі взаємодії з навколишнім світом, стимулюючи її до самовизначення та самоствердження. Науковець переконана, що надважливим завданням педагогів дошкільних навчальних закладів є привласнення  цінностей кожною особистістю.

        Очевидно, що основою моральних ціннісних орієнтацій є свобода вибору. Вони виступають регулятором поведінки дитини. Формування цінностей у дошкільників має низку особливостей: ціннісні орієнтації визначаються свідомістю і підсвідомістю, формуються  в ході набуття дітьми особистого досвіду при умові  створення змістовного, емоційно-позитивного та виховного середовища,  забезпечення повноцінної емоційної активності, забезпечення діяльнісної активності з допомогою вирішення моральних задач, практикою вчинків, моральних виборів.

        Широкий спектр виховних можливостей з формування цінностей у дітей має народна педагогіка, засоби, форми і методи  якої органічно  поєднуються з академічною педагогікою та дозволяють у  природний, зрозумілий спосіб долучати дітей до засвоєння моральних цінностей, норм поведінки (або культури моральних почуттів). Найбільшу доцільність і результативність виховного впливу забезпечили засоби народної педагогіки: мова,  фольклор (малі фольклорні жанри, народні казки, народні пісні), гра (народні ігри), традиції (національні звичаї, обряди), праця.

Основним завданням  педагогів є  створення в дошкільному закладі  розвивального простору, де дитина має змогу обирати діяльність, варіант розв’язання завдання, спосіб поведінки, висловлювати оцінне ставлення , яке дорослий має вислухати й неодмінно відповідно зреагувати. Відтак можна сподіватися на прищеплення кожному дошкільнику соціально значимих ціннісних орієнтацій. Якщо говорити в контексті засвоєння національних цінностей, то продумане предметно-розвивальне середовище дає можливість втілювати цю задачу, адже предметні цінності часто засвоюються  на рівні підсвідомості.

          Доцільним вважаємо створення  в  групі дієвого і постійно змінюваного національного  куточку,  в якому розміщуються народні іграшки, ігри, предмети побуту відповідно віку дітей. Крім предметів та виробів національного мистецтва в куточок включаємо вироби, які виготовляють і використовують в народі відповідно до обрядових циклів (осіннього, зимового, весняного, літнього). Зміни в експозиції національного куточка  пов’язуємо з пізнавальною темою тижня, місяця.  Продумуємо, які вироби і посібники доцільно розміщувати в куточку. Ефективною формою роботи зі створення розвивального предметно-ігрового середовища є міні-музеї, музей однієї іграшки (народна іграшка), експозиції, виставки (народних майстринь (умільців), родинні,  тематичні).

           Для формування моральних якостей і навиків моральної поведінки у старших дошкільників засобами народної педагогіки визначаємо такі педагогічні умови діяльності навчального закладу: 1) проведення окремих навчальних занять народно-педагогічного спрямування; 2) забезпечення пріоритетності морального виховання народно-педагогічними засобами в системі виховної роботи; 3) інтегрування засобів народної педагогіки у зміст навчально-виховного процесу, що забезпечують реалізацію змістовних і процесуальних компонентів системи морального виховання; 4) роль у формуванні цінностей дорослого, який виступає не тільки прикладом для наслідування а й організатором виховного процесу.

         В умовах діяльності сучасного дошкільного навчального закладу ефективними формами та методами співпраці вихователя з дитиною з формування  цінностей у дітей дошкільного віку  засобами народної  педагогіки є: тематичні (народознавство) заняття та  з використанням елементів («хвилинки народної мудрості», український фольклор тощо); тематичні мініатюри; бесіди, розповіді; екскурсії, відвідування  музеїв; читання та інсценування творів усної народної творчості; трудова діяльність та різні види народних ігор; розв’язування проблемних ситуацій, дискусії, кросворди та ребуси; наочні методи (використання макетів, розгляд картин, ілюстрацій); художньо-продуктивна  діяльність; тематичні вечори, розваги, свята, виставки.

          Педагогам важливо врахувати, що формування цінностей дитини засобами народної педагогіки буде ефективним при дотриманні наступних принципів: цілеспрямованого використання народознавчого матеріалу та художніх творів, інтеграції різних видів дитячої діяльності, активізації особистого досвіду дітей, формування  у дошкільників уміння активно застосовувати в практичному житті набуті знання, емоційне забарвлення матеріалу, що подається. 

 Засвоєння  цінностей і норм є тривалим процесом. Вони не успадковуються, а формуються цілеспрямовано, системно, із використанням певних принципів та методів діяльності з дітьми. Національне виховання має здійснюватися на всіх етапах навчання дітей, але створити фундамент, на основі якого можна буде вже зводити «будівлю» майбутнього громадянина-патріота не лише можливо, а й потрібно, особливо якщо врахувати всі переваги, що створює дошкільний вік для результативного виховного процесу. Саме старший дошкільний вік є вирішальним для становлення  та формування особистості дитини, її моделі поведінки в навколишньому світі. Важливо, щоб  цінності, які  ми формуємо в дитини  переросли в усвідомлену необхідність діяти так, а не інакше.

Висновки. Дошкільний вік є найсприятливішим для морально-духовного розвитку особистості. Формування   моральних цінностей і норм є тривалим процесом. Вони  формуються цілеспрямовано, системно, із використанням певних принципів та методів діяльності з  дітьми. Повноцінне здійснення завдання  формування духовно-моральних  цінностей дитини значною мірою визначається налагодженням взаємодії сім’ї та дошкільного закладу, яка здатна  більш ефективно, активізувати творчий потенціал не  лише дитини, але педагогів і батьків.